В середу, близько п’ятої години ранку, Запоріжжя зазнало кількох ракетних ударів. Десятки понівечених російськими ракетами будинків, сотні вибитих вікон та дверей, численні пожежі та руйнування. І, як завжди, першими на допомогу прийшли рятувальники ДСНС, які нині працюють з не меншим ризиком, аніж військові, і кожного дня наражають себе на небезпеку, захищаючи усіх нас.
Вчора завдяки злагодженій роботі моєї команди волонтерів та колег з Дрогобицької міської ради ми передали до обласного управління ДСНС у Запорізькій області сучасні костюми, пожежні рукави високого тиску, шоломи та найякісніші системи фільтрації повітря.
Наразі рятувальники поряд з ЗСУ стоять на захисті України, ризикуючи власним життям заради порятунку наших громадян. Так само вони зробили і в середу, і роблять це кожного дня, тому наш обов’язок — забезпечити їх усім необхідним.
Коли в твоє рідне місто прилітають ракети, спілкуючись з місцевими на наступний день ти очікуєш почути в їхніх голосах паніку чи страх, а чуєш лише гнів та абсолютну ненависть до ворога. Сьогодні, після розмови з запоріжцями, я вкотре переконався, що чим сильніше нас б’ють — тим міцніше ми стискаємо зуби і готуємось вдарити у відповідь. Український народ — це народ-герой, і нас не здолати ані танками, ані ракетами!